Продовжуємо серію дописів про хибні уявлення щодо спалювання рослинності. Наступне — впевненість, що багаття не становить небезпеки, якщо постійно перебувати поруч.
Напрямок і сила вітру можуть раптово змінитися. Іскри переносяться на суху траву, опале листя та інші горючі матеріали за межами місця спалювання. За таких умов присутність людини не гарантує своєчасного припинення поширення вогню.
Небезпека зберігається й після зникнення відкритого полум’я. Усередині купи рослинних залишків можуть залишатися осередки тління, здатні спричинити повторне займання.
Крім того, нагляд за багаттям не запобігає забрудненню повітря: дим утворюється незалежно від того, чи стежить хтось за горінням.
Держекоінспекція Південного округу закликає обирати способи прибирання без вогню: компостувати листя й траву, подрібнювати гілля для мульчування.
Запобігання пожежам починається з відмови від підпалів, а впевненість у власних силах не усуває ризиків.